Життя отаке. Без тепла і вогню.
Нема булькотіння на газі.
Я в темряві свічку надійну палю
В раптóвій римóваній фразі.
А в пам’ять мені лізе тиждень із мод.
Колись там були модельєри.
Любив там збиратися різний народ.
Було це за іншої ери.
За іншої ери були́ поїзди,
Що спри́тно ганяли до Криму.
Вино і коньяк продавали завжди
І знов це попало під риму.
----------
Коли ти почуєш тремтіння від рук,
Бо дрон на околиці виє,
Притисни до себе гарячий нетбук
І він тобі душу зігріє.
Коли ти почуєш тремтіння від рук
Бо дрон на околиці виє,
Притисни до себе гарячий нетбук
І він тобі душу зігріє
-------------
Життя отаке без тепла і вогню.
Нема булькотіння на газі.
Я в темряві свічку надійну палю
В раптóвій римóваній фразі.
Долоні підношу. Холодна труба.
ПомЕрла мабу́ть теплотраса.
Три роки триває така боротьба
І вражень новітніх є маса.
Ось свічка згасає, але він ще є
Маленький мобільний ліхтарик.
Він вогник надії мені ще дає
І кожний напевно цим марить.
---------------------
Коли ти почуєш тремтіння від рук,
Бо дрон на околиці виє
Притисни до себе гарячий нетбук
І він тобі душу зігріє.
Коли ти почуєш тремтіння від рук
Бо дрон на околиці виє
Притисни до себе гарячий нетбук
І він тобі душу зігріє.
Коли ти почуєш тремтіння від рук
Бо дрон на околиці виє
Притисни до себе гарячий нетбук
І він тобі душу зігріє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2025
автор: Геннадій Деснянський