БУЛО - РЕБРО НАЙКРАЩЕ У АДАМА

Було  –  ребро  найкраще  у  Адама,  -
Дарунок  з  нього  хлопцю  Бог  зробив,  -
Тепер  «Воно»:  дружина,  донька,  мама,
Сестра,  сусідка,  перехожа  дама…
Весь,  на  Землі,  -  жіночий  колектив.

Цікавляться  чоловіки  –  жінками,
Та  і  вони  –  без  розуму  від  них.
Складають  про  обох  тепер  віками:
Сюжети,  жарти,  комікси  і  драми,
Відносин  їхніх  і  життів  –  диптИх.

«Богині»  -  за  кермом,  тривкі  істоти,
Молитись  надихнуть  чоловіків,
Коли:  встигають  все  після  роботи,
За  ласку  чоловічої  турботи,-
Подякують  коханням  їм  без  слів.

Як  чоловіка  –  вивела  із  Раю,-
Із  ним  удвох  по  світу  далі  йде,
Так:  всі  часи  –  життя  з  ним  розділяє,  
Частину  людства  гарну  –  представляє,
Людського  роду  зріст  –  вона  веде.

«Родити»  сина,  дім  побудувати
І  –  дерево  –  ВІН  має  посадити,
Будинок  –  буде  жінка  прибирати,
Те    дерево,  дбайливо,  -  поливати,
Виховувати  сина  і  –  ростити..

Було  –  ребро  найкраще  у  Адама,  -
Дарунок  з  нього  хлопцю  Бог  зробив,  -
Тепер  «Воно»:  дружина,  донька,  мама,
Сестра,  сусідка,  перехожа  дама…
Весь,  на  Землі,  -  жіночий  колектив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2025
автор: Алла Демчишина