Я йду дорогою життя
З минулого у майбуття.
Йду нею я усяку мить,
Допоки серце стукотить,
Допоки дихаю. Вона
У мене в світі цім одна,
Як у людей усіх, хоча
Це зовсім ще не означа,
Що відгалужень в ній нема
У різні намрямки. Сама
Вона одна, але шляхів
В ній безліч, як і почуттів,
Думок в нас. Кожен обира –
Чи то шлях зла, чи то добра…
Життя дорога всіх веде.
А те, куди ж бо приведе
Вона, залежить лиш від нас.
Куди повернемо у час
Ми певний, нас вона туди
І приведе. Було завжди
Так, є й надалі буде в нас
На світі цім, допоки час
Життєвий наш, людей, мина.
Життя дорога, кожен зна,
Початок має і кінець,
Як все те, що створив Творець,
Та мусимо її пройти
Вона, він, я, а також ти,
Бо кожному із нас вона
На цьому світі і дана.
Євген Ковальчук, 29. 10. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2025
автор: Євген Ковальчук