Розумію, що терзання
Ні до чого не призводить,
Та тривожить запитання:
Можу я собі дозволить
Зустріч, усмішку, зізнання?...
Ти лише у сні приходиш.
Я плекаю сподівання,
Що колись мені подзвониш,
Чи прийдеш на чаювання.
І в обійми мене згрібши
Ти відкриєшся в признанні
Про кохання найщиріше.
Й подаруєш мені персня
Про який дівчата мріють.
Одягну його врочисто
Й вихвалятимуся сміло,
Що ти в мене найщедріший,
Наймиліший і найкращий.
Бо мене за все найбільше
В світі білому кохаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2025
автор: Таша Прокова