Обійми мене, Осене!

Обійми  мене,  Осене!  Ніжно  торкнись  листочком!
Ти  так  гарно  маскуєш  депресію  в  кольори!
Наболіле  з  душі  вимиваєш  живильним  дощиком!
І  шепочеш:  "Смакуй  сьогодення!  Радій!  Живи!"

У  твоїй  філософії  сутність  буття  –  швидкоплинність:
Зміна  настрою,  моди,  емоцій,  уподобáнь...
Вчиш  приймати  реальність,  як  є!  І  момент  ловити!
"У  природи  немає  негоди"  –  твої  слова?

Не  калатати  осад  минулого  у  фужері...
Забувати  когось,  хто  печальний  залишив  слід...
Ти  розчиниш  мінор  у  своїй  дощовій  акварелі,
Перетвориш  на  блюз  романтичний  студентських  літ...

Із  тобою  приємно  мовчати  про  все  на  світі!
Смакувати  глінтвейном  з  засушених  ягід  й  трав!
Шурхотить  під  ногами,  мов  чіпси,  опале  листя...
Осінь.  Жовтень.  Четвер.  Сентиментів  вечірній  парк...

16.10.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2025
автор: sandra martini