Якби не мав я почуттів,
Також думок не мав,
Нічого я би не хотів,
Як і не відчував,
Але я маю в світі цім
Їх так, як кожен з нас,
Людей, хто ще живе у нім,
Поки не збіг їх час.
І почуття я, і думки
Тримаю повсякчас
В собі. Звичайно, завдяки
Я ним сприймаю час,
Планету цю й все, що є в ній,
Впродовж свого життя.
Завдячую планеті цій,
Що думи й почуття
Я маю, бо усі і все –
Це їхнє джерело,
Що річкою життя несе,
Якої б не було
Без них, а отже, і мене.
Хай навіть все життя
У мить останнюю мине
І вже без вороття,
Та маю я прожить його
Як слід і залишить
На благо людства усього
Слід гідний. Це зробить
Я зможу завдяки всім їм.
Для цього я щодня
Працюю, також п’ю і їм,
Отримую знання
Впродовж всього свого життя
В цім світі, далебі,
Бо і думки, і почуття
Я маю у собі.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2025
автор: Євген Ковальчук