Рветься спогадів ланцюжок
У відцвілому саді жоржин.
Не гортай зотлілих книжок,
Не шукай потаємних стежин.
Не торкайся лезом думок,
Не крадися навшпиньках у сни.
Вздовж алеї білий бузок
Не буятиме цвітом рясним.
Дощ піде, та я не прийду
У вбранні дощовім, як раніш.
Обернеться на галайду́*
Недописаний долею вірш.
30.10.2025
*Лезо думок – цей образ з'явився ніби не звідки, а далі – то вже гра слів...
*ГАЛАЙДА́ и́, ч. і ж., діал. – те саме, що бродя́га.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2025
автор: Олена Студникова