Відпусти, хто хоче йти, —
Не тримай те, що згорає...
Ті, хто йдуть — несуть світи,
Де тебе уже немає.
Не тримай те, що іде,
В серці вже він (вона) не з тобою.
Біль і смуток - це мине
Та покриється імлою.
Не молись за «повернись»,
Чи ж насильно покохаєш?
Вітер, осінь...Зупинись...
Завтра буде що? ...Не знаєш.
Все, що мало, відбулось,
Відкохалось, відраділось.
Що не справжнє - розлилось,
Віддалилося, змарніло.
Правда є...в твоїй душі...
Істина велика в часі.
Відпусти...Почуй в тиші -
Божий голос, Божий задум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2025
автор: Ася Тес