Дід Петро і баба Дуня
Про життя немало знають,
Живуть так, як всі в народі –
З хати злидні виглядають.
Верховодила скрізь баба,
Думки діда - недоречні:
Мала рацію у всьому,
Як би дід там не перечив.
За обідом відчитала:
-В тебе скрізь немає ладу,
Так, як всюди - в містах, селах,
Бо нема в країні влади.
Дід жував повільно кашу
(Перебить не смів розмову),
І як баба вже втомилась,
Тихо вставив своє слово:
-В нашій хаті - ти розумна,
Бог про все на світі знає…
Хто ж тоді народ грабує,
Якщо влади в нас немає?
Баба витріщила очі,
Навіть перестала їсти,
Бо за все життя уперше
Не змогла щось відповісти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2025
автор: Катерина Собова