Не сумуй, що під нашим вікном
Свій танок уповільнює літо,
Бо воно буйноцвітним вінком
Допоможе нам осінь зустріти.
Не шкодуй, що у спів солов’я
Вже печаль просочилась таємно...
Вір, що тиха молитва моя
Сум розвіє...
Не крайся даремно.
Не вертайся у спогад назад –
Слід весни нам шукати не треба…
Вже в очах наших діток горять
Ті зірки, що скотилися з неба.
Не сумуй, що пожовклим листом
Наші дні розпорошує осінь:
Ми йдемо у майбутнє з добром,
То ж зима не злякає нас зовсім.
Зі збірки "Не шукайте папороті квіти" (2001 р.)
Ілюстрація - робота ШІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2025
автор: Наталія Погребняк