ПЕНСІЯ
(рондель)
Сонце вмирає у місті старім,
Тінню ковтає віконний косяк.
Дні — мов рахунки без решти і так
Гасне надія у світі малім.
Тихо приходить тривога у дім,
Де лиш шпалери та чорний баняк.
Сонце вмирає у місті старім,
Тінню ковтає віконний косяк.
Жінка в халаті рахує між тим
Пенсію свою: до гривні — п'ятак...
Холод і голод не підуть ніяк...
Сльози не видно у світлі тьмянім —
Сонце вмирає у місті старім...
Мирослав Манюк
29.10.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2025
автор: Мирослав Манюк