Сизий туман стелиться низом.
Сонячний промінь, пестить росу,
Десь прилягла ніби намистом,
Як не сприйняти диво-красу.
Бабине літо - частка тепла.
Нині ввідчуєш, втіха душі,
Дав би Бог миру, щастя, добра,
В протистоянні журбі, пітьмі.
Золота частку осінь дає,
Мило всміхнеться, так привітно,
Квітам яскравості придає,
Кольору, тону, блиску, світла.
У піднебессі польоти мрій,
Ворони чорні, згиньте дотла,
Не руште спокій, радість надій,
Най закінчиться, цей жах, війна.
Сизий туман обійми сприйма,
Випивши краплі, сонцем у хмарах,
Пісня пташина з лісу луна,
Бабине літо плине в чарах…
Хай всім на вдачу, буде життя.
28.10.2025 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2025
автор: Ніна Незламна