Негода

Хтось  у  небі  об'ївся  гороху  –
Так  гримить,  що  хай  йому  грець!
Хлю́ща  хо́пту  пере́  посохлу.
Буревій,  мов  у  полі  жнець,
Як  серпом  зі  шляху  прибирає,
Що  під  руку  підпало.  Враз
Усі  хмари  зібралися  в  зграю,
Де  лунає  громо́хкий  джаз.  
Хижо  блискавка  блимає  в  очі  –
Шоу  лазерне  навкруги.
А  у  пічці  дро́ва  тріскочуть
Під  опікою  кочерги...

Знову  тягне  негода  у  небо,
Ув  обійми  млистих  шляхів,
Щоб  подалі,  подалі  від  тебе  –
Демонічно-життєвий  хлів!*

28.10.2025

*Демонічно-життєвий  хлів  –  образ  низко-вібраційного  світу.

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2025
автор: Олена Студникова