Цей текст не для розуму — для тиші.
Його не треба пояснювати — лише відчути.
Бо алхімія духу відбувається всередині.
[b]Алхімія духу: Мандрівка свідомості [/b]-
це шлях людини від першого кроку віри
до спокою єдності.
Це коли людина стає сама для себе
філософським каменем.
Це подорож свідомості через світло досвіду,
мандрівка без карти, але з орієнтиром у серці.
Бо все, що шукаєш — вже живе в тобі.
ВІРА
Я ступаю у невідоме.
Без карти, без страху, без доказів.
Світ усміхається тому,
хто не боїться зробити перший крок.
Я не знаю, куди йду,
але знаю, що йду правильно.
СВІДОМЕ ТВОРІННЯ
Я не прошу - я творю.
Мої думки - насіння,
а воля- ґрунт, де все проростає.
Світ - не поза мною,
він народжується з мого слова.
ТИША
Я слухаю.
Коли замовкає розум,
серце говорить мовою світла.
Тиша - не порожнеча.
Вона - присутність.
НАРОДЖЕННЯ
Я приймаю світ у себе.
Любов наповнює мої руки плодом,
а душу - подякою.
Я дозволяю життю бути через мене.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Я - опора.
Моя сила - у спокої.
Там, де інші бояться рішень,
я будую лад із любові, не зі страху.
МУДРІСТЬ
Я не навчаю - я нагадую.
Мудрість - це не слова,
а спогад про те,
що душа знала завжди.
ВИБІР
Я не шукаю половинку.
Я шукаю дзеркало,
у якому побачу себе.
Любов - не володіння,
а спільне дихання
двох вільних душ.
ДОВІРА
Я керую, не тримаючи повіддя.
Життя рухається разом зі мною,
бо я більше не розділяю "я" і "шлях".
РІВНОВАГА
Я стою між минулим і майбутнім,
як світло між двома дзеркалами.
Кожен вчинок - це коло,
що повертається.
Я приймаю рівновагу як милість,
а не суд.
САМОПІЗНАННЯ
Я йду в тишу не від світу, а до себе.
Самотність - не відсутність інших,
а зустріч із власною душею.
ПРИЙНЯТТЯ
Світ змінюється - і я з ним.
Я не борюсь із вітром -
я вчуся танцювати.
Кожен поворот колеса - нагадування,
що життя - це рух, а не контроль.
НІЖНІСТЬ
Моя сила - не в кулаках,
а в серці, що вміє прощати.
Хижак лягає біля того,
хто дивиться йому в очі без страху.
ПЕРЕВОРОТ
Я змінюю кут зору.
Світ не ворог - він учитель.
Те, що здавалося втратою,
виявилось благословенням.
ПЕРЕХІД
Я не вмираю -
я розквітаю в іншій формі.
Листя падає, але дерево стоїть.
Я - дерево.
ГАРМОНІЯ
Я змішую воду й вогонь,
щоб створити світло.
Міра - це не обмеження,
а мистецтво рівноваги.
ІЛЮЗІЯ
Мої пута зроблені зі страху.
Я можу зняти їх будь-якої миті -
потрібно лише перестати вірити в них.
ЗВІЛЬНЕННЯ
Я дякую за те, що зруйнувалося.
Бо лише після руйнування бачиш небо,
яке завжди було над тобою.
НАДІЯ
Коли темрява здається безкінечною,
я пам'ятаю: навіть іскра - це Всесвіт.
Надія - це пам'ять про світло.
ІЛЮЗІЯ ПОЧУТТІВ
Мої страхи - лише тіні моїх бажань.
Я проходжу крізь них,
і з іншого боку
бачу себе справжнього.
РАДІСТЬ
Я - дитя Світла.
Мій сміх - це молитва,
а щастя - найчистіша форма подяки.
ПРОБУДЖЕННЯ
Я чую поклик.
Це не кара, а запрошення стати тим,
ким я був завжди.
ЄДНІСТЬ
Я - коло, що завершилося.
У мені початок і кінець,
земля і небо.
Я і Бог - одне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2025
автор: Инна Будиловская