Тіням мислячих істот

Де  дуби  в  дібровах  сяють  -
Там  дріади  вдень  зітхають
І  вовки  підземних  вод
Водять  з  ранком    хоровод.

Там  дрімають  діадеми
З  чорнобривців  ,  хризантеми,
Ледь  торкаючись  клюки,
В  дупла  дихають  роки,

Вила  мідного  зап’ястя,
Всім  нудним  бажають  щастя,
Гриб  росте  у  ширину,
Звір  полює  дичину.

Хвоя  тут  рятує  велич
Мурашиних  теплих  селищ  ,
Чарівних  грузьких  боліт,
Що  страхають  Ясен  Світ

Готтентотом,    ашкеназі,
Вітром,  Сходом,  миром  в  Газі,
Тінню  мислячих  істот,
Досягаючих  висот…

p/s
https://www.youtube.com/watch?v=8Z3AkD1BYLQ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2025
автор: bloodredthorn