Течуть фекалії з труби* у річку «Рось»
Білоцерківщини шляхетних й роботящих.
Стік закопали в землю, й ми не боїмось,
Що теж отруємось, мов карасі, в’юн, лящик.
…В тім підприємстві є й директор і копач,
Які роками знають, що своїх й сусідів -
Калічать, мов кремлівський карлик-ошукач.
Є в співробіт́ників – дружини, мами, діти.
Їм тиснуть руки, відморозкам, й продавці
Пічкура, окуня, качо́к і товстолобика.
Співають за місцеву благодать – співці.
Йде місто захищати у окоп – хоробрий.
27.10.2025р.
*https://www.facebook.com/reel/672379142306866
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2025
автор: Юхниця Євген