І вирішило небо нам казку розказати.
Про хмари і про зорі, про те,як нам кохати.
Як місяць зорі доганяє,
Як хмара чумаків шлях шукає.
Ось хмарка підсадила зірку
Собі на спинку, як на гірку.
А вітер їх колише ніжно.
Підпушує перину грішно.
Щоб сни солодкі гірці снились,
Щоб зорі нові народились.
Щоб місяць сон цеи зберігав.
Душевну пісеньку співав.
Ото ж і небо зашарілось,
Червоним заревом прикрилось.
Хотіло, щоб росли в теплі
Всі діти нашої землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2025
автор: Надія Тополя