повз чорні ростові мішені
крізь вир тіней, вздовж сірих стін
з холодним лезом у кишені
тверезий/злий рандомний він
не погляд - крик, не серце - попіл
двійник у склі пришвидшив крок
ще три коротких буде в топі
нічийний рейтингів, пророк_
<
все знав, як буде, там_ на межах
кривих координатних грат
периметрів задухи вежі
де сон - суддя / світанок - кат
танок ілюзій / жар погорди
колапс емоцій / смерті сміх
відлуння вічного акорду
забутий бог / спокутий гріх
<
повз чорні ростові мішені
тепер, коли загусла кров
думки - пусті, - вода крізь жмені
ти ще при тямі? / ні?, - агов...
ця сповідь в масляну калюжу
ця фальш порожніх / мертвих рим
очей полин сльоза паплюжить
тече із блазня жертви грим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2025
автор: Ки Ба 1