Рівний рій сріблястих бджіл
Під промінням гострим Сонця
Що квітучий суходіл
Піднімає у віконця,
В цокотіннях язику
Рути-м’яти на подвір’ї,
У густому вишняку,
В хутрі риб, у латах з пір’я,
В мить кошлатої стріли,
З незаконними очима,
Що уміщують в собі
Теревені за дверима!
Як оте все може буть -
Роги в коней, з тіста сані
Там де гнізда щастю в’ють
Злидарі і добре вбрані!?
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=U_6c8Rd1hmI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2025
автор: bloodredthorn