Вранці і вдень у парку публіка особлива...
Ось бабусі з онуками і діти з мамами,
З сестрами і братами. Люди - всі щебетливі!
Молодь і дитинство та старість із копійками...
Як печать самотності - так її називають.
...Спогади і старече бурчання та знов - розпач.
"Зайві - пенсіонери. Чому!" - уряд питаю.
Ви, забруднили їм життя... Що бідні і скромні.
Зкиньте рожеві окуляри. Дивіться, як є...
А сьогодні діється в країні - горе,печаль!
Це страхіття війна вбиває,лякає, псує...
Не озброєним оком ми бачим людську мораль!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2025
автор: Маг Грінчук