Затягнули хмари просинь,
Ой чому прийшла ти осінь,
По долині, крап-крап дощик,
Скік-скік козлик, за ним хлопчик.
Всі краплинки- намистинки,
По листві немов крижинки,
Дощик з осінню здружився,
Друг - вітрець не зупинився.
На заваді чорним хмарам,
Запобіг холодним чарам,
Дмухав й дмухав, веселився,
Й до землиці опустився.
Тихий шелест по листочках,
По прихованих струмочках,
Погуляти, гайда трішки,
Не болять, нехай лиш ніжки,
Козлик хитро в небо зирить,
Дивина, в цей час вже вірить,
Погуляти є нагода,
Знову сонячна погода.
Вмить копитця туп-туп, туп-туп,
По стежині тихенький звук,
Нехай ця красуня осінь,
Золоті розпушить коси.
Козлик й хлопчик на роздоллі,
В іграх жваві, раді волі,
Промені сонця пестливі,
Щоб та й всі були щасливі!
25.10.25 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2025
автор: Ніна Незламна