Ох, як багато вас тут набралося.
Невже бажаєте усі погрітись?
Невже усім вам і спочатку не спалося?
Коли для вогнища хмиззя збирали в лісі.
Ходили, підглядали, голосували вміло.
Гиляччя вибирали для кращого горіння.
Аж поки вогнище не задиміло.
При загорянні наштовхнулось на терпіння.
Терпіли всі: і хто збирав ті дрова.
Терпіли ті, хто лиш хотів вогню.
А грілись ті, кому попала та підкова.
Кажуть щаслива для теперішнього сну.
Горіло вогнище, загравою палало.
Летіли іскри на усі світи.
Погрітися бажаючих чимало.
Але боялись ближче підіити.
Боялись підгоріти- шрами будуть.
Краса пропаде, личко почорніє.
Збираите хмиз самі для цього блуду.
Погрітись хочем, але серце мліє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2025
автор: Надія Тополя