[b]самотужки збираю душу
щоб простягнути вічність кожному
але чи можу все зрозуміти
хоч би десь істину зустріти
а то перегрівся влітку на сонці
заліз додому через віконце
ніби злодій хотів собі роки купити
щоб пенсію зберегти і понести
в небо .
цікаво живуть люди
збирають недогризки повсюди
а згодом в кістки душу вдягають
самі пусті дзвонять байдужістю
хіба не бачать ...
хіба не знають ...
[/b]
25.10.2024 19:20:10
https://www.youtube.com/shorts/H_JImplyM2k
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2025
автор: Іван Українець