Осінній дощик накрапає,
Зібравши хмари сіруваті,
Душі осяяний орнамент,
Не змиє сирості зухвалість.
Відтак полинувши у щастя,
Панянка втіху не відпустить,
Весна була їй як причастя,
На благо й осені спокуси.
Відколи жінка у розмаю,
Знайшла чар зілля на світанку,
Щоранку личко омиває,
Рокам не давши перевагу.
Полий же дощику рясненько,
Хай навіть листя опадає,
Життя любити, як мистецтво,
Погода всяка надихає.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2025
автор: liza Bird