Кохати легше тих, хто любить нас.
Але коли поранений душею,
Коли вона страждає повсякчас,-
Стає ненависть данністю твоєю.
[i]Прийми, пробач та відпусти,
І, попри все, - завжди світи![/i]
Коли прозріння хвилею накриє,
Та всі мости вже спалені дотла,
Коли від болю серце заніміє
І вже намарно всі твої слова,-
[i]Прийми, пробач та відпусти,
І, попри все, - завжди світи[/i]!
І зрозумієш- недаремна путь,
Хоч шлях тяжки́й, та це - не кара з неба,
Коли з собою битви відійдуть,-
Почуєш серце - в нім уся потреба.
[i]Прийми, пробач та відпусти,
І, попри все, - завжди світи![/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2025
автор: Инна Будиловская