А пам'ятаєш ті пару хвилин
Відвертості на грані божевілля?
Так тепло, без надуманих причин...
Хто заварив тобі такого зілля?
Застигла мить, годинник стишив хід,
Лиш двоє очі в очі, поміж ком і пауз.
Слів було мало, все читалось вслід...
І шторм затих, а море хвилювалось...
А пам'ятаєш ті пару хвилин
Відвертості між "до" і буде "після"?
І шторм в мені, десь між клітин - судин...
Із морем назавжди безстрашно вплівся.
©Marmeladka Тетяна Андреєва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2025
автор: marmeladka