Обігріті знов вранішнім сонцем,
в барвах, що залишили стожари,
хризантеми під нашим віконцем
пелюстки розпустили духмяні.
Ось мов хмарки, біленькі, із неба
опустилися, щоб відпочити
й надивитись на осені чари.
Від плодів її хиляться віти.
Споконвіку так є в Україні:
жито хилиться, верби й калина,
у низькому поклоні в пошані
славить Бога уся Україна.
Обігріті знов вранішнім сонцем,
в барвах, що залишили стожари,
хризантеми під нашим віконцем
пелюстки розпустили духмяні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2025
автор: Надія Башинська