Витає мрія поміж хмар,
Нестримна, вільна, наче вітер.
Горить, мов сяйво дивних чар,
Де зорі грають срібним світлом.
Витає думка між світів,
Шукає сенс у тиші неба,
Від снів і зір бере мотив,
Щоб зрозуміти — жити треба!
Витає серце поміж хмар,
Нестримане, в обіймах мрії.
І світ здається без примар,
Коли любов його зігріє.
А десь над полем жайвір свій
Співає славень дню новому,
І в кожнім трепеті надій —
Живе безмежна сила Дому.
25.10.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2025
автор: Svetoviya