Чому боїшся так вдовиних сліз?
Не в них причина, мабуть хочеш ти
самотності тягти своєї віз…
Навіщо взагалі його тягти?
Коли помреш ти, стане світ вдівцем,
в могилу кине образ твій ясний,
журби своєї слізним тягарем
твій змиє слід у пам'яті своїй…
Хіба ж вдова, голублячи дитя,
не бачить батька в ньому? В світі цім
все витрачене легко на життя
повернеться, на щастя людям всім…
Коли ж нема кохання, ти — пустий,
себе ти зрадив, знай це, друже мій…
(березень 2017 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2025
автор: Геннадий Дегтярёв