На дворі сорочки сохнуть,
Від роботи коні дохнуть.
А я лежу у садочку -
Ні коняки ні сорочки. ГОЙ!
Ходив вчора до комори,
Там горілка й мухомори.
Не мав чим заїсти зілля,
Краще б пішов на весілля, Гой!
Три дні я блукав хащами,
Кляв до Бога і до мами.
Що ж, коли мене родили,
Голови не прикрутили? Гой!
Не подумав, недобачив,
Що той гриб погане значив.
І пішов на якесь діло,
Там сорочка зникла з тіла, Гой!
В тім біда, що по обіді,
Десь поділось моє спіднє.
Добре що бурʼян тут вʼється -
Пів села тепер сміється, Гой!
[youtube] https://youtube.com/shorts/2ZLzYOFAZAw?si=q7wg4iq4I4lbY9P7[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2025
автор: Лада Квіткова