Остання сигарета



Невеличка  сигарета
Але  терміном  з  життя.
Тож  прийде  й  до  вас  vendetta
Що  зламає  вам  буття.

Так  цинізм  спостерігала
Долі  мужньої  кінця,
Бо  любов  не  припускала
А  ні  зрад  ні  каяття.

Ту  останню  сигаретку
Наче  долю  він  курив.
І  вхопившись  за  хвилинку
Нелюдам  гріхи  простив.

Бо  у  Господа  у  Бога
Син  прощення  ніс  за  нас
Тож  невже  те  все  на  марно?
Як  нам  жить  в  жорстокий  час?

Як  не  зрадити  нам  всесвіт?
Як  пробачить  смерть  і  кров?
Як  повірити  в  майбутне,
Зберегти  свою  любов?...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050131
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2025
автор: Лепесток