[b]навколо вже скрегочуть хмари
у блискавицях кожен день
та люди ходять досі як примари
не чутно радісних пісень
це скаламучене буття сьогодні
годує завтра нові дні лихі
знов тьма встає лихом з безодні
тяжкі удари нам на цій землі
душа піддатливо гниттям голодна
де проліски життя в душі
чому годує душі тьма безводна
всі люди потопають знову в злі
куди спішиш грошами злоби
без ясноти думок в душі
невже ми досі будем як худоба
на всій землі
моїй землі . [/b]
06.01.2025 16:55:48
https://www.youtube.com/shorts/fk8axA1PDW4
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2025
автор: Іван Українець