Тому що…

Чи  буде  щось  колись  стовпіше
за  міць  Тарасових  стовпів?
Які  тримають  небо  грішне,
бо  так  на  небі  хтось  велів.
Сини  народу  величаві
не  продаються  за  рублі,
воюють  не  заради  слави,
за  правду  б’ються  у  борні.
І  правда  зможе  зло  здолати.
Було  б  інакше  все  аби
не  козаком  зростила  мати
і  не  Тарасові  стовпи.
24.10.25р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2025
автор: Микола Соболь