***
«Надбання нелегкої долі...»
***
"Змиритись, зі старістю,
Потрібно" --
Сказав колись один чувак,
Де все забулося, як юність
Та, знов, згадалося --
Відтак,
Бо...
Вже та старість -- на порозі :
Ламає ноги -- найперш,
В тім,
Що було силою живою
А промайнуло у живім
І... я не згоден з тою тезою,
Бо не змирятись,
А керувати --
От є зміст тих цілих
Днів,..
Якими можемо на старість
Знайти узду, як вправи :
Фізичні,
Або робота --
Та масаж крапок тіла,
Щоби тримати міць,
Найменшу -- в тілі,
Що допоможе фізично
Жити
І духовно просвітитися, з іншими
Пенсіонерами,
В єдиному цьому та важному
Ділі,
А тому --
Пенсіонери, об'єднуємось
Та допомагаємо іншим
Жити вартнісною старістю,
Бо ми маємо право
На ці маленькі ще радощі,
Щоби совість проростити
У внуках житті,
Як наше надбання
Нелегкої долі...
___________________________
24.10.2025; Paris (Aurora) ======================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2025
автор: MAX-SABAREN