Коли світанок будить сонний світ,
радіють люди, сонячне різдво
вітають щиро, шлють йому привіт,
оспівують небесне божество…
Аж ось в зеніті сонце золоте…
Несеться люд в обіймах метушні,
лиш зрідка споглядаючи на те,
як Бог мандрує небом на коні…
…А ввечері світило вже слабке,
воно змарніле, сили в нім нема…
В журбі вечірній темне щось й важке,
цікавить мало нас нічна пітьма…
Не будь цим сонцем, стануть хай сини
окрасою твоєї сивини…
(березень 2017 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2025
автор: Геннадий Дегтярёв