Не дай зимі прекрасний літній сад
засипати снігами… Напувай
фіал красою — втрачене назад
отримаєш з прибутком… Друже, май
дітей з десяток! Зможеш ти тоді
прожити десять різних цих життів,
не канеш, як той камінь у воді,
у Лету, скажеш: «Я на світі жив,
як слід… Над смертю нині тішусь я!
Життя моїх нащадків десятьох —
це сто життів-продовжень, це моя
родинна нерозірваність епох…»
Не гай же часу, поки ще живий,
не в праху має бути спадок твій…
(березень 2017 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2025
автор: Геннадий Дегтярёв