(у співавторстві)
Долоня до долоні — далі прірва.
Долоня до долоні — і межа.
Вона йому близька і необхідна
Вона для нього рідна і чужа.
Вона — момент, фіксований у кадрі,
Який застиг і більш не оживе.
Німа любов у кожному ударі
Живого серця, що так волі жде.
Бо серце птахом проситься на волю,
У небо, в хмари, де немає меж,
Де віднайде блаженство супокою.
Не можна з нею і без неї теж!
(Музика і виконання ШІ)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2025
автор: Женьшень