Тішиться осінь

Тішиться  осінь  своєю  красою,
Вбором  чарівним  з  грибною  порою.
Листям  прижухлим  у  краплях  рудявих,
Пнем,  що  столітній,  стоїть  ще  трухлявий.

Клином  зеленим  на  ниві  пшениці,
Хлібом  пахучим  з  нової  житниці.
Птаством  всіляким  у  небі  високім,
Струмком,  що  журчить,  даруючи  спокій.

Соком  налитим  смачним  виноградом,
Лісом,  що  з  гір  все  збігає  каскадом.
Заходом  сонця,  багрянцем  налитим,
Днем  тим  грядущим  -  тривожно-неспитим.

23.10.25
світлина:  Валентина  Ланевич

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2025
автор: Валентина Ланевич