Закружляв вітерець підхопивши хвилю,
Враз розбурхав емоції, якось дивно,
Напоролась вона на скелясту глибу,
Почуттям додала хвилювання вихор.
Невгомонна скидалась... прозріло море,
Відчайдушно навчались, щоб мати розсуд,
Тож нутро показало, навіщо гонор?
Зупинилося дійство, не буде шторму.
І вітрець мимохіть, затихає мудро,
Відтепер, як тихенько... аж шепіт чути,
Зародились акорди, невже співзвучно?
Чарівливо звучали віднині струни.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2025
автор: liza Bird