*** НАТОМІСТЬ… Є ВЗАЄМНІСТЬ ВІЧНІСТЬ!

Аварія…  удар…  кювет…
У  рай  квиток.
Останній…  полум`я  букет,
Благань  виток…
Виблискує  вночі  зигзаг…
В  останню  мить.
В  сльозах  обличчя,  страх  в  очах
Душа  болить…
Кохання  виживе  в  душі?
Звичайно  –  Так!
Завзято  в  Небо  до  межі
Летить,  як  знак…
Останній  подих  на  Землі  -
Короткий  вдих…
Квітневий  вечір  у  імлі
Лишає  штрих  –
На  пам`ять  цей  останній  день
Її  страждань.
Сумних  ліричних  всіх  пісень,
І  сподівань…
На  Небо  швидше  у  політ,
Там  супокій.
Душа  не  витримала  гніт
З  усіх  боків…
Підступність,  зраду  у  житті,
Неволя  –  крах.
У  Небо  пташеня  летить
В  незнаний  шлях…
Незвичний  вимір  і  безкрай
Зустріне  вмить…
Любов  взаємна  живить  Рай,
В  душі  горить.
2025  за  мотивами  2013-2014
PS  -  Натомість...(  після  життя  на  Землі  на  тому  Світі)  є  взаємність  вічність.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина