Години ті, що з ніжністю для нас
готують образ величі й краси,
його ж і знищать… Ще вогонь не згас,
та все ж настануть старості часи…
Так, теплих днів щезаючий потік
штовхне невтримно літо до зими,
в деревах до весни замерзне сік,
в міцних обіймах сніжної пітьми
засне земля… В прозорім, з льоду, склі
троянд замерзнуть пахощі, вони
про літо нагадають на землі,
про квіти, що, чекаючи весни,
боротися з морозом не змогли,
загинули, та душу зберегли…
(березень 2017 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2025
автор: Геннадий Дегтярёв