Хай поглине синє море
Все на цьому світі горе!
Ні, його мені теж шкода,
Бо від нього буде шкода
І йому. Хай теє горе
Піде в небуття суворе:
Темне і холодне дуже!
І мене, й тебе, мій друже,
Хай лиш світлі, мов світання,
Думи, також почування
Огорнуть, неначе мати
Немовля! Лиш їх тримати
У собі завжди і всюди
Мають в цьому світі люди
Всі. А темні почування
І думки без співчування
Проженуть же хай негайно
В небуття, в якім, звичайно,
Всі, а також все відсутнє,
Щоб теперішнє й майбутнє
Нам всміхались завжди тільки,
Щоб щасливими настільки
Ми були, що світле щастя,
Вигнавши геть всі нещастя,
Неупинною рікою
Протікало б в нас з тобою
І лиш надихало жити,
А також добро творити,
Щоб жили у чарівному
Щасті всі на світі цьому.
Євген Ковальчук, 21. 10. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2025
автор: Євген Ковальчук