Неповторна кожна мить,
Що мина повз нас,
Де б ми не були, летить
Крізь невпинний час.
Митей безліч має час.
Всіх їх не злічить,
Бо мина час повсякчас
В світі цім, щомить,
Бо невпинно час іде,
Та вперед лишень.
Мить одна мине, прийде
Інша. Кожен день
Час, неначе птах, летить,
Також – кожну ніч.
Птаха можна зупинить.
Час же – марна річ.
Час, немов ріка, тече
У мороз й коли
Сонце світить і пече.
Миті, що пройшли,
Більш не прийдуть. Стер їх час,
Назавжди їх стер.
Замість них прийшли до нас
Інші, що тепер
Йдуть, тривають, та підуть
Згодом і вони.
Після них іще прийдуть.
Доки з вишини
Буде сонце-птах світить,
Буде час іти
Кожну неповторну мить.
Я це знаю. Ти
Знаєш теж. Відомо всім.
Це не новина.
Ще здавна цю в світі цім
Істину всяк зна.
Євген Ковальчук, 21. 10. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2025
автор: Євген Ковальчук