Осінній сонет



Лист  опада  зомлілий
Після  рясних  дощів,
Трави,  геть  захмелілі,
Будять  сум  у  душі.
Марево  сивооке
Повзає  по  ярах,
Трави  холодні,  мокрі,
Сіють  у  душі  страх.


Стогін-«курли»  у  небі,
І  затремтіла  вись,
Кличе  й  мене  до  себе  –
Клин  журавлів  повис.
Хочу  його  здогнати  –
Свій  починаю  лет,
Мрій  одягну  крилята  –
Витчу  новий  сонет.
                                                 21.09.2025.



©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2025
автор: Ганна Верес