Сонце низенько - осінь

Сонце  низенько  -  осінь,
Вечір  близенько  -  так...
Вітер  з  дощем  тихенько  
Крутять  старий  вітряк.

Мелють  в  млині    пшеницю,
Борошно,  наче  пух.
Мама  спече  паляницю,
В  хаті  витає  дух

Спокою  і  достатку,
Затишку  і  тепла.
...  От  би  почать  спочатку
Світ,  де  любов  жила.

Перемололи  б  жорна
Всі  негаразди  в  прах.
Але  життя  неповторне,
Глина  у  Божих  руках...

Нам  не  дано  повторити,
Радісні  миті  й  сумні.
Мусим  щоразу  творити
Щастя  своє  самі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2025
автор: majra