Ой лишенько

Ой  лишенько,  ой  лишенько,  
Ой  лишенько,  ой  горе,
Пішла  сьогодні  ввечері  
По  яйця  до  комори,
А  там  вражина  всілася  
На  банку  із  компотом
І  впʼялася  очиськами.
 «Ану  тікай,  потворо!»  

Гукаю  з  переляку  я
На  поміч  чоловіка,
А  він  не  йде,  запитує:
«Чого  ти  хочеш,  Віко?»
«Врятуй  мене  тебе  прошу,
Бо  тут  паскудна  миша  
Очима  лупає,  сидить  на
Баночці  і  дише.»

«Закрий  комору,  ти  кричиш  
Так  голосно,  як  в  рупор.
Від  страху  бідне  мишеня  
Потрапило  у  ступор.
Візьмеш  пізніше  яйця  ті,
Вечерю  зачекаю.
Бо  ні  собаки,  ні  кота
Одну  лиш  мишку  маю.»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2025
автор: Зелений Гай