Барбарис

ПрянИть  опалий  лист,  гірчить  повітря,
Прогріте  після  заморозків  перших.  
І  барбарису  кущ,  на  тин  зіпершись,
Мені  плоди  простягує  привітно:

Як  згадку  безтурботного  крюшону
Між  осені,  де  все  гіркаво-кисле.
Подякую.  А  гілка  журно  висне,
Розгублює  по  стежці  сум  червоний.

З  навіртяного  боку  зовсім  лисий.
І  не  шукають  в  нім  поживи  оси.
А  він  мене  щоранку  тихо  просить:
Не  квапся  ,  а  поласуй  барбарисом  ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2025
автор: Горова Л.