Геніально!

Геніально!

Перерва  кінчилась  в  суді,
Процес  розлучення  триває,
З-під  посивілих,  мудрих  брів,
Суддя  позивача  питає:
-  Скажіть-но,  пане  Станіслав!
Що  вас  примусило  судитись?
П’ятнадцять  років  шлюб  тривав,
І  раптом,  позов  розлучитись?
-  Дізнався  я,  що  те  житло,
Що  винаймали  ми  до  нині,
І  там  де  мешкали  удвох,
Належало  моїй  дружині!
А  я  оренду  з  року  в  рік,
Цій  стерві  сплачував,  буквально!!!
Суддя  захоплено  у  бік:
-  От,  дідько!  Просто,  геніально!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2025
автор: Костянтин Вишневський