Осінь, осінь... Холодно і зимно,
Сірий вечір гасне за вікном.
Вітер в шибку стукає нестримно,
Тягне димом, пахне полином.
Чорнобривці ще стоять в рядочок,
В затишку притихли під тином.
Кіт скрутився у м'який клубочок,
Ще й накрився бубликом-хвостом.
Вже не хоче виглянути з хати,
Там біліє іній на землі.
Краще спати... звісно, краще спати,
І весну чекати у теплі.
Осінь, осінь... День такий короткий,
Ніч, як рік, для спогадів і дум.
... Чай із медом, він такий солодкий,
Розганяє непривітний сум.
Сіє дощ дрібненький через сито,
Десь танцюють миші крадькома.
... Пахне в хаті чебрецями літо,
То ж - нехай іде собі зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2025
автор: majra