І ЗНОВУ ОСІНЬ

І  ЗНОВУ  ОСІНЬ

І  знову  осінь,  як  сльоза  на  рані,
Як  голос  тихий  в  сутінках  тривог,
Несеться  вітер  сильний  по  майдані,
Де  кожен  крок  –  молитва-діалог.

І  знову  осінь,  як  молитва  тиха,
Що  лине  крізь  тривожні  вечори,
Аби  не  знати  ні  біди́,  ні  ли́ха,
І  горе  щоб  віднесли  десь  вітри.

І  знову  осінь  шепче  про  надію,
Про  тих,  хто  йшов  крізь  бурі  і  вогонь,
У  серці  я  любов  до  неньки  грію,
Й  щоб  кулі  вражі  не  торкались  скронь.

Про  матір,  що  молилась  у  світлиці,
І  пам’ять,  що  не  згасне,  як  вогонь,
І  дзвін,  що  буде  линути  з  дзвіниці,
Й  тепло́,  що  випромінює  з  долонь.

І  про  сиріт  взяла́ся  гомоніти,
І  тихо  мовить  про  вкраїнських  вдів,
Й  про  тих,  що  полягли,  хоч  мали  жити,
Й  убитих  горем  у  сльозах  батьків.

І  знову  осінь  у  багряних  шатах…
Чи  покладе  вона  кінець  війні?
Чи  дочекає  з  фронту  сина  мати?
Чи  знову  ми  почуєм  вбивче  НІ?

20.10.2025  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР